З досвіду роботи

Проблема:

Провідна ідея:

Застосування в навчально-виховному процесі технології розвитку критичного мислення учнів використовуючи інтеграцію навчального процесу; створення умов для розвитку інтелектуальних якостей особистості, виховання якостей громадянина демократичного суспільства: толерантності, ініціативності, відповідальності та уміння аналізувати свої дії і виявляти допущені помилки.

Актуальність проблеми:

​ сприяє формуванню інформаційної культури, комунікативної компетентності, рефлексійних якостей у школярів;

​ підтримує розвиток пізнавальної активності і самостійності, критичності мислення, творчих здібностей учнів;

​ передбачає урізноманітнювання навчальної діяльності;

​ озброює учня і вчителя засобами роботи з інформацією, прийомами організації навчання і самоосвіти.

Щоб дати учням іскринку знань, вчителю потрібно ввібрати ціле море світла.

В.О. Сухомлинський

Мета сучасної початкової школи – не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб’єкта діяльності. З огляду на це велике значення має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.

Працюючи над проблемою «Розвиток загальних інтелектуальних здібностей», я ставила перед собою мету визначити механізм творчого процесу, методичні принципи розвитку творчого та критичного мислення, методику подання вправ та ігор, які розвивають мислення у дітей.

Розвиток творчих, інтелектуальних, пізнавальних здібностей включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію.

Роботу над проблемою розбила на три блоки:

1. Розвиток пізнавальної сфери (увага; пам'ять; логічне, абстрактне, образне мислення);

2. Розвиток творчої уяви, творчого мислення:

3. Розвиток деяких рис твор​чої особистості

Щоб сформувати творче мислення, застосовую такі принципи у ставленні до дітей, які дозволяють:

​ створити безпечний пси​хологічний простір;

​ ставитися до дітей так, ніби їм уже властиві ті риси, які необхідно розвинути;

​ не формалізувати оцінне ставлення до результатів робо​ти дитини;

​ не говорити дитині «У тебе не виходить», «Погано», «Не так»;

​ розвивати самооцінювання своїх умінь — «А як ти ду​маєш?», «А тобі подобається?»;

​ не порівнювати з інши​ми дітьми, тільки з собою.

Тому на кожному уроці я ставлю такі завдання:

- запалити в дитячому серці вогник допитливості;

- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

- розвивати різні види пам'яті;

- розвивати уяву і фантазію;

- розвивати увагу, спостережливість;

- формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

- пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

- розвивати творче мислення;

- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

- виховувати національну самосвідомість, духовність.

Серед шляхів розвитку творчих, інтелектуальних здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей необхідним є використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

Наприклад, під час уроків читання на всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності можна використовувати такі творчі завдання.

1. Зібрати наукові відомості щодо тварин і рослин, про які йдеться у ,тексті.

2. Переказ від зміненої особи.

3. З поданих прислів’їв вибрати ті, які підходять за змістом

4. . Знаходження рядків, у яких автор висловлює своє ставлення до героя. .

5. Вибіркове читання: опис, міркування, пошук характеристики образу героя за планом ( портрет, дитинство, вдача, характер).

6. Літературні ігри, кросворди, шаради, анаграми, вікторини сприяють розвитку дивергентного мислення (швидкості, гнучкості, точності, оригінальності).

Творчі, пізнавальні та інтелектуальні здібності можна стимулювати також за допомогою активізації фантазії, уяви школярів. Бо ще Дж. Родарі сказав: "Якщо хочеш навчити думати, то насамперед навчи придумувати".

Так, у 2 класі під час вивчення теми "Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово…" – можна запропонувати уявити картини природи, словесно їх намалювати. Ці завдання називаються "Слухаю, уявляю, відчуваю". Ще можна клас поділити на два варіанти. Під час читання вірша учні одного варіанту записують, що чують, другого варіанту - що бачать. (" Що я чую, що я бачу").

Для розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяє виконання завдань з логічним навантаженням. Такі завдання тренують довільну увагу, вчать порівнювати, аналізувати, узагальнювати, класифікувати. Це:

- створення продовження казки, оповідання;

- словесне малювання;

- вилучення зайвого;

- скоромовки;

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяють розвивальні ігри.

В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. Тому в своїй роботі я використовую розвивальні ігри як засіб навчання і виховання.

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяють інтерактивні методи .

Для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую такі завдання:

«Крісло автора»: учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо.

Дуже подобається дітям така форма роботи як "Мікрофон". Учні вчаться говорити лаконічно і швидко. Нагадується лише правило під час відповіді.

Вправа «Очікування».

Робота у групах, у парах не дає можливості розгубитися слабшим, кожний починає вірити у свої власні сили. У дітей формується позитивна мотивація до навчальної співпраці.

Одним зі шляхів розв'язання проблеми підвищення пізнавальної активності та розвитку креативних здібностей у процесі набування знань є застосування в навчальному процесі творчих ігор і вправ, бо емоційне забарвлення останніх сприяє глибокому й міцному засвоєнню матеріалу, розвитку особистості кожного школяра.

У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Учні привчаються до колективної дисципліни.

Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Тому систематично проводжу ігри з використанням інтерактивних технологій.

Ігри та ігрові моменти за своїм змістом застосовую на всіх уроках. Зокрема, на уроках математики такі: «Хто швидше?», «Магазин», «Колові приклади», «Відгадай задумане число», «Домалюй фігуру». Велике значення для кращого засвоєння матеріалу мають ігри на природничу тематику: «Загадай – ми відгадаємо», «Овочі і фрукти», «Що спочатку, а що потім», «З якого дерева листочок», «Що це за квітка», «Знайди дерево з насінням».

Для розвитку усного мовлення й логічного мислення проводжу такі ігри-вправи, ігри-заняття: «Чого не вистачає», «Для чого це потрібно?», «Що змінилося», «Чий це інструмент?».

Ознайомлюючись з навколишнім світом діти охоче грають у сюжетні ігри: «Ми прийшли до театру», «Я збираюсь у гості», які розвивають уяву, спостережливість, спонукають до самоконтролю.

Також дуже широко і систематично використовую інсценізацію, що розвиває пам'ять, творчу уяву, креативне мислення, мову, мовлення, вміння спілкуватися, самостійність. Проводяться уроки та виховні заходи з комп’ютерною підтримкою.

Для розвитку пізнавальних інтересів школярів у процесі навчання застосовую різні види вправ: складання і розв'язування задач; розгляд вправ на розвиток уміння висловлювати здогад, припущення, доводити справедливість різних тверджень; збагачення навчального матеріалу задачами з логічним навантаженням, використання цікавинок на уроках. Це можуть бути: ігрові вправи, задачі-веселинки, задачі-казки та ін.

Для активізації діяльності на уроці застосовую різноманітні завдання:

· гра «Чарівна квітка» (на звороті – завдання);

· навчальне завдання з етичним підтекстом;

· завдання з гумористичним підтекстом, смішинкою, жартом;

· виконання завдань у вигляді змагання;

· організація гри «Поле чудес»;

· завдання у вигляді загадки, ребуса, кросворда;

· самостійне складання віршів, оповідань;

· поєднання обчислювального чи мовного завдання з конструюванням;

· завдання на порівняння;

· вправи на прогнозування, догадку, уяву;

· складання тексту за поданим початком та багато іншого.

Головне своє завдання я вбачаю у розкритті індивідуальності кожної дитини, тому що розумію: від того, якими будуть перші шкільні роки вихованців, залежить усе їхнє подальше навчання і майбутній життєвий шлях.

Основним принципом моєї роботи є використання сучасних досягнень вікової психології, інноваційних технологій навчання для успішного розвитку пізнавальних, інтелектуальних, творчих, фізичних здібностей школярів початкової школи за умови збереження та підвищення резервів їх фізичного, психічного та соціокультурного здоров'я. У впровадженні інноваційних методів і технологій перш за все я керуютьсь п'ятьма основними заповідями: любити, вірити, знати, поважати та розуміти дитину як основний об'єкт і суб'єкт навчальної діяльності.

​  Люби дитину! Любов до дітей - серцевина педагогічної моральності, основа культури вчителя.

​  Вір у дитину! Без віри в дитину, без довіри до неї вся педагогічна мудрість, усі методи і прийоми навчання і виховання руйнуються, як будиночки з піску.

​  Знай дитину! Без знання дитини немає навчання, немає виховання, немає справжнього педагога і педагогічного колективу. Якомога глибше знати духовний світ кожної дитини - перше і найважливіше завдання педагога.

​  Поважай дитину! Не вважай себе спроможним вирішувати ті питання, які належить вирішити юній особистості.

​  Розумій дитину! Вмій поставити себе на її місце, побачити світ її очима, зрозуміти, чим дитина живе, до чого прагне.

Навчаючи учнів, та, розвиваючи в них пізнавальні інтереси всю роботу спрямовую у такій послідовності: цікаво → знаю → вмію

Одноманітне, шаблонне повторення одних і тих же дій відвертає потяг до навчання. Тому учням поряд із стандартними завданнями пропоную такі, які вимагають мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості. Саме такі творчі, пізнавальні, інтелектуальні завдання допомагають мені розвинути в учнів пізнавальні процеси – пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення. Усі завдання творчого характеру розраховані на пошукову діяльність учнів, творче й уміле застосування набутих знань. Зміст завдань сприяє розвитку гнучкості й широти мислення, які необхідні для успішного розв’язання як навчальних так і життєвих задач. Усі творчі завдання допомагають мені виявити індивідуальні особливості учнів, намітити перспективи подальшого розвитку творчого потенціалу кожної дитини, зробити навчання більш захоплюючим і цікавим.

Я також врахувала найзагальніші ознаки творчого мис​лення:

​ наявність новизни в ре​зультаті;

​ оригінальність;

​ уміння комбінувати з багатьох можливостей;

​ уміння синтезувати і зв'я​зувати в оригінальний спосіб;

​ проблемність мислення (пошук, постановка і вирішен​ня проблем);

​ мотивізаційна спрямо​ваність дитини на набуття но​вих знань;

​ готовність до реалізації творчого потенціалу.

Важлива особливість дитя​чої психіки, на думку Л.С.Виготського, — це близькість про​цесу мислення і процесу уяви: «обидва розвиваються в єдності, і, кажучи по суті, са​мостійності в розвитку одного і другого ми не спостерігаємо зовсім».

У процесі формування творчого мислення дітям не даються готові алгоритми для заучування. Діти самі відкри​вають їх за допомогою вчителя, а це вже творчий підхід. Цей спосіб дуже цінний у ди​дактичному відношенні, хоча й вимагає великих витрат часу. Виявлення дітьми алгоритмів у процесі навчання, а потім по​дання їх у якій-небудь формі (частіше в графічній або об​разній), дає учням спосіб ефек​тивного вирішення завдання або вправи.

Іншим ефективним видом діяльності є метод, який допомагає провести дискусію зі спірної, суперечливої теми, «Займи позицію». Він дає можливість висловитися кожному учневі, продемонструвати різні думки, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш вагомі аргументи.

Цей метод дає можливість за короткий час почути думки багатьох учнів ( по черзі діти висловлюють власну думку на ту чи іншу проблему, обґрунтовуючи її; застосовувати можна не тільки при обговоренні певного питання, а й підводячи підсумки уроку ) Основне правило проведення : говорити може той, у кого в руках «символічний» мікрофон;

Застосування практичних методів навчання з метою активізації – це та основа, яка прискорює розвиток процесів мислення та мовлення, загострює увагу; багатшими стають інтелектуальні почуття, фантазії дітей.

Отже, для ефективного формування інтелектуально розвиненої особистості вчителю важливо володіти особливостями розвитку кожного учня. А в цьому мені допомагають діагностичні методики, які визначають рівень інтелектуального розвитку. Якщо я буду знати можливості, рівень розвитку, інтелектуальну сферу школяра, то це сприятиме вибору такої методики, яка допоможе, враховуючи індивідуальні особливості школярів, впливати на розумовий розвиток кожного учня зокрема.